- Навіщо читати літературу? - Щоб навчитися писати. - Це для чого? - Щоб із ШІ розмовляти.
Джерела знань по порядку
Перелічу деякі джерела знань за їхньою цінністю в тому ж порядку, що й на схемі здобуття знань "Медіа — Вікіпедія — Книги". Від недосконалого або навіть хибного до цілком придатного.
- Блоги
Корисні знання для підприємців в блогах — рідкісне явище. Такі B2B-блоги — вимираючий вид. Вузька аудиторія. Вони майже не монетизуються. Сучасні блоги щось продають або рекламують. Хибним рішенням буде шукати знання в блогах продавців продуктів і послуг для бізнесу. В так званих контент-маркетингових блогах. Неважливо, в якій формі вони виступають. Звичайного тексту, відео або безкоштовного вебінару. Це хибне рішення не тому, що там зовсім немає знань. Якісь банальні істини там є, але від них небагато користі. Яка, скажіть мені, користь для риби від наживки на гачку? Маркетингові пости настільки CEO-виверені, що вам здається, що на ваше останнє запитання там миттєво знайдеться відповідь. Це тому, що вони ретельно вивчають запити, які підприємці роблять у Google, а потім підставляють під них контент, створений за допомогою ШІ. Якщо ви завітаєте до них на сайт — вони вже отримують бажане. Ви вже на другій сходинці воронки продажів. Ви вже їхній потенційний клієнт. Так званий лід. Для того, щоб заробити гроші, вони покажуть вам, які ж вони розумні і яке складне питання вас цікавить. Настільки складне, що лише вони можуть вам допомогти його остаточно вирішити, але вже за гроші. Вони в цікавому для вас контенті (в більшості випадків запозиченому у таких самих контент-маркетологів) детально розповідають, що ви маєте робити, але не кажуть, як це можна зробити. Є такий анекдот. Дуже стисло. Я в іншому місці детально аналізую цей анекдот. Мишам треба стати їжаками, щоб їх не скривдили звірі у лісі, але як це можна зробити — невідомо. Нема на що ображатися — у більшості випадків цифрові маркетологи й гадки не мають, як вам допомогти. Вони добре навчені лише тому, як покращити пошукову видачу для свого контенту, спіймати вас у трубу продажів і щось вам продати. Якщо воно у них є. Дехто з цифрових маркетологів заробляє лише тим, що продає комусь ліди. Це навіть має окрему назву — партнерський маркетинг. Ви не повинні це купувати. Якщо бачите те, що вам треба робити, але не бачите, як — це не знання. Це приманка. Про всяк випадок дайте їй спокій.
- Wikipedia
Здається, це цілком прийнятне рішення для здобуття початкових теоретичних знань. Я свого часу не закінчив Гарвард. Взагалі, я там зовсім не навчався. Так само я не закінчив Прінстон і МТІ. Мене постійно нервувало, що я не зможу пояснити, чому я розумний, якщо не закінчив жодного відомого в світі універа. Але ж я багато різних теорій знаю. Навіть декілька своїх маю. Щоб не перейматися тим, що в відповідь на запитання «що я закінчив» мені доведеться розповідати про високоякісну радянську військову освіту авіаційного інженера, яка мені дуже допомогла розібратися з капіталістичними таємницями, я вирішив казати правду і нічого, крім правди. Я вже про це згадував у передмові. Я кажу, що я закінчив Вікіпедію.
Саме тому, що Wikipedia нічого не намагається вам продати, ви можете їй довіряти. Якщо я зараз вам не здаюся схожим на радянського військового у своїх судженнях, то це цілком завдяки їй. На мою думку, Wikipedia — це найшвидший і найдешевший спосіб отримати знання у будь-яких сферах. Звісно, Wikipedia не надасть вам професії, тобто не надасть вам так званої vocational education, але на початкову академічну освіту ви можете сподіватися. Вся історія світу. Географія. Народження, розвиток, критика більшості ідей і теорій, які сформували сучасну цивілізацію, доступні у Вікіпедії. В світі немає нічого ідеального, але, як на мене, Wikipedia дуже близько наблизилася до цього. Коли мені потрібно щось знайти, я все частіше шукаю там. Принаймні поки що там немає купи контекстної реклами, і її пишуть і перевіряють люди. Жодного ШІ. Ні, я зовсім не проти ШІ. Я просто хочу тут сказати, що ШІ не письменник, а читач. Такий самий, як ви і я. Він дуже чудово розповідає про те, що прочитав, і це дозволяє нам заощадити купу часу, але сам він не має оригінальних ідей — лише запозичених. Не варто сподіватися, що ШІ читає лише перевірені джерела. Тож я поки що вирішив більше покладатися на Вікіпедію і вам раджу. Саме тому вона у мене на центральному місці в моїй схемі.
- Книжки з різних бізнес-питань
Здається, це прийнятне рішення. Питання лише в тому, щоб знати, які саме книжки корисні і де їх знайти. Не намагайтеся самотужки визначити, які книжки корисні, а які шкідливі. Виходячи з того, що книжки — такий самий товар для продажу, як і продукти харчування, їх з’явилося настільки багато, що не вистачить життя, щоб їх усіх прочитати. Я, звісно, про капіталістичний світ. В СРСР книжки вимінювали на макулатуру, а харчі взагалі зникли кудись. Але це було давно і вже майже не схоже на правду для багатьох людей.
Ті, хто зараз пише книжки, намагаються просувати свої ідеї, не переймаючись тим, чи можуть вони комусь нашкодити. Читайте незалежні відгуки — це може допомогти. Відгуків має бути багато, щоб ви могли їм довіряти. Не сприймайте відгуки на маркетплейсах, де ці книжки продаються, як релевантні. Автор, видавництво і той самий маркетплейс — одна й та сама зацікавлена в отриманні прибутку сторона. На жаль, у випадку з бізнес-літературою ви не можете довіряти статусу "бестселер". Те, що добре продається, не завжди корисно. Це, скоріше за все, масовий продукт для невимогливих споживачів. Дивіться на це як на кіно. Деякі шедеври кіномистецтва взагалі провалилися в прокаті. Читайте рецензії перед тим, як купувати книгу. Не читайте нічого без перевірки, бо справа в тому, що, на відміну від поганої їжі, яка не затримується в кишнику назавжди, книга заходить у ваш мозок і лишається там до самої смерті. Ви, здається, вже не пам’ятаєте її, але вона весь час там. Нейрони вже були створені для того, щоб розмістити книжку у вашому мозку назавжди. Хто знає, коли якісь хибні ідеї з цієї книжки з’являться у вашій свідомості? Знаєте, як це буває: ми інколи не можемо згадати, де про щось таке дізналися, але пам’ятаємо, про що йдеться. Й от ви вже не розрізняєте корисну ідею від хибної. Уявіть собі, що буде, якщо ви скористаєтеся нею. Я вже попереджав тебе, але зроблю це ще раз. Піклуйтеся про своє теоретичне здоров’я і не вживайте неперевірену ментальну їжу.
Я наведу вам приклад хибної ідеї, яку важко розпізнати, але, як на мене, вона дуже небезпечна для будь-якого бізнесу. Я намагаюся, як то кажуть, вбити одразу двох зайців одним пострілом. Я хочу вам показати приклад того, про що я тут написав, і водночас хочу, щоб ви назавжди запам’ятали цю ідею як хибну і ніколи не користувалися нею.
Увага! Зразок хибної ідеї!
Приймаючи важливі бізнес-рішення, ви повинні діяти швидко, щоб не втратити перспективні можливості. Уявіть собі, що на ринку з’явився перспективний об’єкт нерухомості. Один скористується цією можливістю, другий почне проводити дослідження об’єкта. Перший дасть задаток і отримає бажане, другий отримає аналітичний звіт про об’єкт, який вже знято з продажу. Коли вийшов біткоін, він коштував один долар. Зараз він коштує десятки тисяч. Той, хто не зволікав і купував на самому початку, збагатів. Ти, хто займався оцінкою ризиків та щось там досліджував і прогнозував, не заробив нічого. Тож пам’ятайте, що швидкість прийняття рішень у бізнесі дуже важлива. Швидкість веде до успіху, в той час як зволікання — до забуття.
Автором цієї ідеї нехай буде ШІ. Здається, він поки що не тягає людей по судах, тож нехай так і буде. Хоча ми з вами знаємо, що він десь мав про це прочитати. Коли я говорив про те, що мозок зберігає геть усе, про що дізнався, я не мав на увазі мозок ШІ. Я говорив про людський мозок. Але цю мою тезу нейромережа ШІ ілюструє дуже наочно.
ШІ не може відрізнити корисну ідею від хибної.
ШІ не може відрізнити корисну ідею від хибної. Він дивиться тільки на те, наскільки поширена ця ідея. Така собі ідея — бестселер. Це для нього косвенний орієнтир. Я навів свій приклад майже дослівно і можу зауважити, що відео, в якому я це почув, мало й купу корисних ідей поряд з цим. Ші всі розповсюджені ідеї збирає докупи і пропонує їх потім вам. Оскільки відрізнити людські ідеї від ідей інших ШІ він також не може, то, я гадаю, через якийсь час у його видачі ідей, народжених людиною, взагалі небагато знайдеться. Така собі каша у його нейромережі. Щоб у вашій голові не сталося того самого, не вживайте неперевірених ідей. Принаймні до того часу, коли не навчитися їх перевіряти.
Для тих, кому здається неочевидною хибністю ідеї ШІ, яку я навів у прикладі, — я поясню. Привабливість будь-якої бізнес-ідеї не може бути визначена без урахування ризиків. У країнах, що розвиваються, здається, до сьогодні немає розуміння, чому західний капітал не хоче заходити в їхні проєкти, якщо норма прибутку в цих країнах вища, ніж на тому ж Заході. Тому і не заходить, що з урахуванням ризику норма прибутку в країнах, що розвиваються, нижча, ніж у розвинутих. Купа ризиків, з якими стикається бізнес у таких країнах, зводить нанівець обіцянки місцевих бізнес-планів.
Знаєте, що мені сказала хірург, яка вирізала мені здоровий апендикс? Вона мені сказала: «У нас були деякі сумніви, але у хірургів сумніви завжди на користь операції». Я хочу, щоб ви добре запам’ятали на самому початку, що «У інвесторів сумніви завжди повинні бути на користь відмови».
Я буду посилатися в книзі на різні книжки, які, на мою думку, будуть вам корисними. Не довіряйте мені на слово. Поцікавтеся рецензіями на ці книжки та, якщо не матимете сумнівів, прочитайте їх, як зможете. Це буде корисною їжею для вашого мозку.
Нікому не можна вірити, коли йдеться про інвестиції.
Я вас запевнюю, що якщо в цій книжці є мої чи чиїсь хибні ідеї, я не знав про це на час її написання . Будь ласка, не втрачайте пильності навіть на цих сторінках. Славнозвісний глава Гестапо Мюллер з фільму «17 миттєвостей весни» колись сказав: «Нікому не можна довіряти, навіть собі — мені можна». Він помилився — нікому не можна вірити, коли йдеться про інвестиційні рішення. Звертайте увагу на докази ризикованих ідей, які їхні автори просувають, або шукайте свої докази. Чули щось про доказову медицину. Бізнес — це майже те саме — у ньому теж завжди є великі ризики незворотних втрат.
- Навчальні програми
Це дуже дороге джерело знань — тому, на мою думку, недосконале для підприємців. Якщо не в прямому сенсі дороге, то принаймні з урахуванням часу, який може знадобитися, щоб здобути спектр знань, необхідних для підприємницької діяльності. Це буде той час, який ви незворотно втратите, намагаючись дізнатися щось про світ, людей в ньому та їхню економічну діяльність. Для тих, хто прагне отримати високу зарплатню, освітні програми відомих університетів чи бізнес-шкіл можуть бути непоганим вибором. У будь-якому разі вони нададуть диплом чи сертифікат, який може зіграти вирішальну роль на співбесіді з роботодавцем. Але якщо ви збираєтеся мати свою справу або вже її маєте, вам важка співбесіда не загрожує. Шашечки вам не потрібні — вам потрібно їхати. Це анекдот про водія, який зупинився перед людиною, яка підняла руку і запитала його, куди їй треба їхати. Людина, у свою чергу, запитала, чому на автівці немає шашок, якщо це таксі. Тоді водій так і сказав: «Вам потрібні шашочки чи їхати?». Взагалі, мені не подобається, коли цей анекдот згадують продавці сумнівних товарів чи послуг. Але для цього випадку він ідеально підходить.
Видатні бізнесмени не невігласи.
Коли мені хтось починає говорити, що видатні бізнесмени на кшталт Стіва Джобса або Біла Ґейтса не закінчили освіту, коли зайнялися своєю справою, я відповідаю, що сумніву не маю, що вони отримали необхідні знання через інформальну освіту (самоосвіту). Вони не найманці, і формальні дипломи їм були не до чого. Але, без сумніву, вони самостійно дотягнулися до знань, які їм були потрібні. Вони не мали такої розкіші, як витрачати свій час на те, що їм не знадобиться, як більшість людей. Всі, хто десь навчався, знають, що більша частина того, що вони вивчали, їм ніколи не знадобилася. Система освіти так побудована не тому, що вона недосконала. Хіба система має знати, хто з людей чим саме буде займатися, якщо люди самі ще цього не знають? Тому вам надають забагато всього. Надають знання із запасом. Але ж видатні люди, про яких постійно згадують як про недоучнів, такими не були. Вони, на відміну від освітньої системи, знали, чим будуть займатися. Вони були вимушені самостійно здобувати потрібні їм знання. Вони тому й встигли з виходом на ринок, що не втрачали часу на те, що їм було непотрібне. Вони не невігласи, як про це намагаються заявляти автори книжок про те, як швидко розбагатіти. Точно ні.
Неправда, що неосвідчені мають більше грошей, ніж навчені.
Щодо навчальних курсів, то ось що я вам пораджу. Коли у вас є вільний час і гроші, це гарний шлях до знань. Якщо ви вже знаєте, над чим будете працювати як підприємець, чи хоча б вам здається, що знаєте — не зволікайте, збирайте потрібні вам знання самотужки. І пам’ятайте, хто б вам що не казав, вони вам знадобляться. Не вірте торговцям мріями, що дурні і неосвідчені завжди мають більше грошей, ніж розумні та навчені. Це брехня. Я консультант і, на відміну від багатьох цих авторів, спілкувався з великими заможними людьми, навіть з мільярдерами. І знаєте, що помітив — чим більше людина мала грошей, тим менше я міг їй розповісти щось, про що вона ще не знала. А коли я дійшов до людей, що мали мільярдні статки, мені здалося, що я сам отримав якийсь освітній ступінь після того, як посидів поряд з ними на нараді. Знаєте, що мене найбільше вразило? Те, як вони працюють з людьми. Які б складні технічні або економічні питання не піднімалися на нарадах, вони завжди примудрялися приймати єдине правильне рішення з тих, що пропонувалися. Я навіть спочатку не зрозумів, як це можливо. Різні експерти високого рівня їм про своє складне бачення вирішення проблем розповідають. Ті дуже уважно все слухають, а потім обирають найкраще рішення. Це декілька разів по різних питаннях повторювалося. Я навіть спочатку подумав, невже мільярдери всі ці тонкощі розуміють. Лише потім я все збагнув. Все було геніально просто. Вони уважно слухали. Здавалося, вони намагаються зрозуміти, про що йдеться. Задавали питання і терпляче чекали на відповіді. Вони насправді не обирали краще рішення. Це, здається, неможливе завдання для будь-кого. Але вони й не намагалися. Вони уважно дивилися на різних експертів і обирали кращу людину, вважаючи, що саме вона пропонує найкраще рішення. Ось так просто і геніально мільярдери вирішували складні питання. Але, здається, вам одразу не варто так діяти. Заробіть спочатку свій мільярд доларів, тоді зможете так розумітися на людях, як вони. Ось так це працює.
Ви можете запитати мене: «Де ще, крім Вікіпедії і книжок, можна знайти цінні знання?» Жартуєте? Саме тут. Ви вже знайшли їх. Рішення, яке пропоную вам тут і зараз, — це моя книга.