One-man crew або команда
Якщо йдеться про one-man crew, то тут вже нічого не вдієш. Доведеться все робити самому. Але якщо можете собі дозволити команду, то краще з самого початку покладіть відповідальність за планування й виконання запланованого на різні плечі. У той час як самі будьте посередині. Раджу взагалі вже на самому початку бізнесу виділяти так званий "плавсостав" і чітко відокремлювати його від "берегової служби". Виділяти як окрему привілейовану касту.
Раджу виділяти "плавсостав" і відокремлювати його від "берегового".
Перші — це ті, що заробляють гроші для компанії і ризикують своїми доходами разом з нею, а другі — це ті, хто їх витрачає і своїм заробітком не ризикує. В авіації, до речі, ті, хто літає, і ті, хто обслуговує літаки, харчуються у різних столових і мають трохи різну форму. Подумайте самі, для чого все так було влаштовано навіть у соціалістичному суспільстві. А я наведу вам маленький приклад з реального бізнесу. Один мій знайомий працював продюсером на одному дуже популярному FM-радіо. Так от, він мені казав, що ведучі інколи не мають часу піти до туалету, бо невилазно знаходяться у прямому ефірі. У той час як сісадміни, бухгалтери тощо невилазно п'ють безкоштовну каву з печивом у кафетерії компанії. Потурбуйтеся про те, щоб ті, хто заробляє гроші для вас, мали пільги, шану і привілеї, а ті, хто їм допомагає, мали трохи менше.
Команда планування — це не лише ваші підлеглі. Є багато бізнесів, які не можуть бути на 100% сплановані у межах компанії. Навіть моя морська метафора не передбачає, що капітан сам собі побудує корабель. Ви можете залучати до планування бізнесу незалежних підрядників. Інженерів, архітекторів, технологів, дизайнерів тощо. Але не забувайте те, що зараз почуєте. Ніхто не спланує ваш бізнес за вас.
Генеральний штаб вашого бізнесу має бути у вашому офісі.
Генеральний штаб вашого бізнесу завжди має бути лише у вашому офісі. Не дозволяйте зацікавленим маркетинговим підрядникам планувати вашу діяльність на ринку. Нехай вони планують свою роботу.
Яким має бути новий офісний чи торговий центр, визначають не архітектори, бо вони виставляють рахунки залежно від площі проєкту. Це визначає той, хто несе ризики. Девелопер спільно з консультантами з нерухомості розробляє комерційну концепцію проєкту комерційної нерухомості, виходячи зі своїх можливостей та ринкового попиту на орендне приміщення з боку орендарів, а не з бажання архітекторів створити собі пам’ятник за життя за гроші замовника. Їхня зона відповідальності — конкурентоспроможна, ефективна та приваблива архітектурна концепція та її втілення у проєктній документації. Архітектори впроваджують у проєкт технології, якими володіють, але не стратегії бізнесу.
Так само фахівці в галузі цифрового маркетингу — це лише технологи та креативники, але ніяк не стратеги. Цю функцію вони беруть на себе вимушено через те, що не можуть отримати від замовника чітко сформульоване завдання. Вони навіть не заробляють на стратегіях, розробляючи їх з метою власного маркетингу та презентуючи замовнику як спосіб просування власних послуг. Ці презентації такі ж яскраві та сміливі, як безкоштовні ескізні пропозиції архітекторів на тендері, але, на жаль, такі ж марні. Всім добре відомі роль безкоштовного сиру та його якість. Дивно, на що сподіваються замовники, які розраховують, що хтось із підрядників краще за них розбирається в їхньому бізнесі. Підрядники зазвичай непогано розбираються лише у власному бізнесі. Вони будуть щасливі отримати детальне та продумане завдання від замовника і позбавити себе виконання невластивих для себе функцій. Складно уявити собі архітектора, що займається аналізом рівня вакансій на ринку комерційної нерухомості та динамікою зміни орендних ставок. Але чомусь замовник може легко уявити SMM-щика, який вивчає його цільову аудиторію та конкурентів? Чому взагалі хтось повинен робити за вас вашу роботу та ще й не отримуючи за це оплати? Ну, хіба що творити видимість. Імітувати.
Причини імітації наступні.
На зорі українського девелопменту нерухомості, в нульові, мені пощастило взяти участь у кількох проєктах за участю іноземних компаній. У цих проєктах використовувалися західні бізнес-практики. Здивовані місцеві підрядники кинулися запозичувати західні атрибути для більш ефективного просування своїх послуг на місцевому ринку. Замовники на моїх очах входили в гіпнотичний транс, почувши безліч незнайомих їм і західних ділових термінів, що безумовно викликають трепетну довіру. Архітектори та проєктувальники, з якими я співпрацював у тих самих проєктах, де іноземні архітектори виконували частину роботи, тепер пропонували замовнику не радянські генплани та техніко-економічні обґрунтування, а майстер-плани та фейзбіліті-стаді. По суті, ці назви позначають одне й те саме. Ось тільки проєкти комерційної нерухомості західних і радянських архітекторів, як і раніше, сильно відрізнялися. Знання термінології не спричинило розуміння передових методів роботи чи підвищення кваліфікації. Натомість перетворювалося на зброю у конкурентній боротьбі.
Сьогодні цифрове маркетингове агентство, що попрацювало з міжнародним брендом, здатне не просто зачарувати національного замовника західними підходами, а й абсолютно чітко побачити прірву між ними і зрозуміти, що якщо не виконати за замовника деякі його функції, проєкт навіть не почнеться. Але ж компетенцій для стратегічного планування в агенції не додалося. Агентство відмінно впоралося зі своєю роботою, наприклад, для Макдональдса, але уявлення не має про те, як там розробляють стратегії і де їх взагалі розробляють. Освіта на Заході чи консультант коштують недешево, та й навіщо все це агенції? Потрібне простіше рішення, і воно знайдено. За правильними термінами стоїть імітація. Плата за таку імітацію агентствами не стягується — совість їх ніби чиста. Замовник, якщо раптом схаменеться та вийде з гіпнозу, може щось поправити і підстрахувати. Коротше, це завжди буде краще для всіх, ніж нічого. Зрештою, підрядники пишуть самі собі технічне завдання від імені замовника — практика, хоч і хибна, але дуже поширена. Важко собі навіть уявити навколишній світ, якби в ньому все створювалося строго за завданням замовника. Але мова тут не про те, як вирішити цю всесвітню проблему, а про те, як зробити взаємодію конкретно взятої компанії зі своїми маркетинговими підрядниками ефективною.
Конкурентна перевага.
Можливість інтегрувати досвід розвинутого ринку у власні корпоративні рамки забезпечує значну конкурентну перевагу на локальному ринку та закладає основи для подальшої можливої глобалізації бізнесу. Все, що для цього потрібно зробити, — це не дозволяти імітаторам дурити вам голову, а натомість залучати справжніх фахівців і консультантів з розвинутих ринків. А якщо маєте бюджет, то й деяких підрядників. Команда планування – це початкова група зі співробітників, фахівців та підрядників, які беруть участь у підготовці бізнесу до виходу на ринок. З цього виходить, що вона тимчасова. Скажу вам як авіаційний інженер за фахом. Щоб експлуатувати літак, конструкторське бюро не потрібно. Взагалі-то, інженерів для експлуатації літаків і для їх проєктування розрізняють. Навіть навчають окремо. Це має вам довести, що у вас мають бути дві команди. Найкраща, яку знайдете для планування. І та, яку зможете собі дозволити для початку діяльності. Це означає, що, починаючи нову справу, ви не залучаєте до неї друзів, сусідів або родичів, якщо вони не найкращі у своїй справі. Потім їх працевлаштуєте. Конкуренція тільки загострюється з часом. Починайте з найкращих, щоб потім не потонути. Оптимізуєте витрати пізніше.
Знайдіть собі радника і консультантів.
Знайдіть собі радника і консультантів. Якщо йдеться про one-man crew, тим паче знайдіть. Бо "один у полі не воїн". Ваш водій, якщо він у вас є, бухгалтер і касир не зараховуються. Давайте я вам одразу поясню, у чому різниця між радником і консультантом та у чому їхня тотожність. Радник може підказати, що потрібно робити. Консультант — як це можна зробити найкраще?
Радник, наприклад, може порадити підприємцю створити онлайн-магазин. Консультант знає, як це зробити краще. Підрядник іноді теж це знає, але буде робити собі на краще, а не для підприємця. Тожність радника і консультанта полягає в тому, що вони незалежні ні від вас, ні від підрядників.
Об'єктивність планування.
Незалежність консультанта від зацікавлених сторін компанії, яку він консультує, відсутність у консультанта упередженості, політичних та кар'єрних мотивів, а також невтягнутість у конфлікт корпоративних інтересів сприяють більш тверезому погляду на поточну ситуацію. Поєднання внутрішніх і зовнішніх суб'єктивних поглядів на ситуацію зрештою призводить до об'єктивізації загального бачення.
Заходи безпеки.
Навіть якщо команда планування на 100% складається з вашого персоналу, вам потрібно вжити заходів, щоб ваші чудові рішення не поширювалися без вашого дозволу. Пізніше ми будемо обговорювати тему контррозвідки в частині "Розвідка", а в частині "Аналіз помилок" поговоримо про Службу безпеки. Але поки що будемо виходити з того, що ви не маєте ні одного, ні другого, а якщо і маєте, то не бажаєте залучати їх на ранніх етапах планування. Для такого випуску я раджу робити як на зображенні, яке ви бачите внизу.
Пограйте у пазли. Зробіть так, щоб ніхто з ваших підрядників і навіть співробітників не бачив всієї картини. Жодний NDA не допоможе, якщо ключові таємниці потраплять в чужі руки. Хоча я раджу все одно такі контракти підписувати. Але трохи забігаю уперед. Я вам порадив, як, кажуть офіційні особи, діяти відповідно до чинного законодавства. Врно дозволяє керівнику установи користуватися режимом "Для службового користування" (ДСК).