Оберіть свою мову

Чому я написав книгу?

Ми зараз живемо в епоху порятунку. Людство завжди проживає у якійсь епосі. Так воно називає проміжки часу, які характерні якоюсь спільною рисою та мають своїх героїв, відомих і невідомих у наші часи. Можна згадати епохи палеоліту, неоліту та ще якісь. Колись людство жило в античну епоху, у варварські часи, в середньовіччі. В епоху Відродження зі своїм героєм Леонардо да Вінчі. Жило у парусну епоху Великих Відкриттів, коли людство відкривало для себе нові землі, закони всесвіту (фізики) та устрій Сонячної системи. Колумб, Ньютон та Галілео Галілей.  Потім настала епоха модерну, коли людство намагалося все вдосконалити. Це була епоха винахідників проплавів, паровозів, нафтовидобутку, автівок, лампочок, радіо та телефонів. Більшість усього, чим користується людство, саме тоді вигадали. Зараз тільки вдосконалюють. Вона закінчилася війнами у 20-му столітті. Після цього почалася постмодерністська епоха зневіри у можливості людства. Її герої зневірені. Мабуть, це були хіпі та ті, хто не вірить ні в що, навіть у Бога. Зараз, на мій погляд, почалася велика епоха порятунку усього, чого забажаєш. Порятунку як від справжніх проблем, так і від штучно вигаданих. Тож герої цієї новітньої епохи — активісти-рятівники світу. Мені завжди хотілося бути сучасною людиною та ще хоча б трохи героєм, тож я вирішив, що мені теж треба зайнятися чиїмсь порятунком. 


Теми екології, сексуальних меншин, прав жінок та потепління вже зайняті. 


Гарячі теми екології, сексуальних меншин, прав жінок та навіть потепління вже зайняті. Рятувати людство від штучного інтелекту ще зарано, а від фашизму для мене вже запізно, бо я людина немолода. Там же, де я мешкаю, немає навіть рідкісних тварин. У нас тут тільки постійні економічні негаразди. Тож я вирішив рятувати бізнеси від банкрутства. Рятувати їхні гроші від знищення. Саме тому що я багато років займався консультаціями різних бізнес-проєктів, викладав у бізнес-школах, працював на високих посадах і сам мав декілька бізнесів, які були дуже успішними. Але головне, що ще мав парочку банкрутств, коли я майже все втрачав. Мені рятування здалося дуже слушною ідеєю. Я спочатку рятував поодинокі проєкти, але потім вирішив, що життя навіть не вистачить, щоб допомогти підприємцям лише з моєї вулиці. Якось прогулювався містом і бачив, як відкриваються різні нові бізнеси — майбутні потопельники. До когось з першого поверху будинку, у якому я мешкаю, я підходив, щоб його попередити. Але усе було марно. Люди продовжували спалювати гроші на моїх очах з ентузіазмом і задоволенням. Ніби грали в казино. Але ж я відразу помічав і тих, кому треба було дуже постаратися, щоб не досягти успіху. Настільки у правильному місті вони робили настільки правильні пропозиції ринку. Це аж ніяк не було схоже на азартну гру. Я прямо на назвах нових вуличних закладів міг побачити їхнє майбутнє — ні в один не заходячи. Але не став на цьому спекулювати. Оскільки я багато часу провів на ринку B2B, саме там я вирішив займатися порятунком.


Хочу бути рятівником підприємців, рятувати їхні гроші, а може, й мрії.


Я вирішив написати книгу, щоб допомогти якомога більшій кількості підприємців врятувати свої гроші , а може, й мрії усього життя. Спочатку думав про соціальні мережі, але потім зрозумів, що в моїй справі небагато новин, які потребують регулярного висвітлення. Є багато речей, що не змінюються сторіччями та досі є актуальними. Також інфоцигани — рятівники життя та продавці успіху — там все окупували. Вирішив, що книга краще підійде для мого завдання. Через те, що більша частина бізнесів потерпає від невдач саме коли виходить на ринок з новими  продуктами, або на нові території, або навіть за межі країни, саме тому так я і назвав свою першу рятувальну книгу «Go-To-Market.xyz: Навігатор входу на ринок». Спочатку я назвав її «Вхід на ринок — Інсайти», але потім зрозумів, що для розкриття цієї значущої теми мені знадобиться допомога. Якісь запозичення, принаймні для теоретичного розділу. Тож назва про інсайти зникла, але самі мої інсайти залишилися, і їх багато. Може, навіть забагато для однієї книги, але чи наважуся написати другу — не знаю. Тож насолоджуйтеся моїм новим поглядом на стратегію і долі ринку, моїми поясненнями щодо позиціонування, критикою SWOT-аналізу та ще багатьом. 

Мій бекграунд

Я був співзасновником семи бізнесів і керував двома як найнятий заступник генерального директора. Першим бізнесом була брокерська контора на великій біржі. Спекуляції багато чому навчили, годували потроху, але не мотивували на майбутнє — тож ми з партнером пішли з біржі. Другим бізнесом був рітейл. Декілька магазинів. Третім кафе-бар. Четвертим бізнесом був сервісний центр. Магазини й кафе були успішні, але закрилися з некомерційних причин. Четвертий сервісний бізнес був чудовий, але дуже малий. Не було можливості його масштабувати. Хотілося відчути масштаб. Тому мій п’ятий бізнес був дистрибуційним. У мене були партнери. Він зріс у 90-х роках за два роки з початкових інвестицій у $100K до трохи менше ніж $100M річного доходу, коли я був комерційним директором. Це не був зростаючий ринок. Він був поділений між двома конкурентами. Спрацювала саме стратегія. Компанія посунула обох конкурентів з п'єдесталу, вийшла на національний рівень і запустила експансію на зовнішні ринки. Але цей видатний досвід не завадив мені крупно програти в моєму наступному шостому бізнесі. У технологічному стартапі. Навіть отримав видатного клієнта зі списку Fortune 500, який придбав мій програмний продукт, але проєкт вимушений був зупинитися через низький рівень продажів. Це був стартап із дуже якісним продуктом, який випередив час майже на десятиліття. Це був болючий маркетинговий провал. Дуже тонкий. Ми мали всі елементи комплексу маркетингу у досконалому вигляді. Але це не спрацювало через низьку ємність ринку на етапі його народження.  Після десяти років тема настільки пішла угору, що дехто з тих, з ким ми одночасно починали, опинився у Fortune 500. Пережити таке було дуже важко. Тож я сказав собі, що я отримав щось важливіше за вкладені гроші, і зараз мій продукт — це маркетинговий досвід. Так, майже двадцять років тому народилася маркетингова компанія. Мій сьомий бізнес. За цей час я безпосередньо брав участь як консультант у більш ніж сотні проєктів. Та ще з удвічі більшою кількістю проєктів я був ознайомлений. Викладав у бізнес-школах і проводив семінари.

Унікальність підходу

Яким чином я маю врятувати ваші гроші? Писати книгу для того, щоб ви дізналися щось новеньке про бізнес? Вже стільки багато всього про нього написано, що, мабуть, не вистачить життя, щоб дізнатися про все, чого ви ще не знаєте. На мою думку, ви не мусите все знати про бізнес. Залиште щось тим, хто буде працювати на вас. Я ще не бачив тих, кому велика кількість знань допомагала досягти успіху. Є, насправді, таке собі відчуття ейфорії, коли дізнаєшся чогось нового. Я проводив багато семінарів і бачив ці щасливі обличчя, з якими люди з них виходили, щоб продовжувати робити те саме, що і до цього вони робили. Ще тоді я зрозумів, що семінари майже не допомагають більшості тих, хто ходить на них  із задоволенням. Я навіть зустрічав таких собі інформаційних наркоманів, які знали, здається, більше, ніж у Вікіпедії про щось там і постійно шукали нові знання. Не варто писати книгу  для того, щоб надати таким людям порцію дофаміну. Хоча в цьому нічого поганого не було б. Писати книгу для того, щоб ви дізналися про мене та моє бізнес-життя? Гадаю, моє життя не варто мемуарів і вже точно не здатно рятувати ваші гроші. Хоча я дійсно розповідаю в ній багато історій зі свого життя. Це лише ілюстрації чогось більшого, того, про що я згадаю трохи пізніше. Я написав цю книгу, щоб змінити ваші хибні думки про бізнес, які заважають вам досягти успіху. Які можуть знищити ваші гроші, як колись знищили мої.


Я написав цю книгу, щоб змінити ваші хибні думки про бізнес.


Я вважаю, що якщо я старший за багатьох із вас, то маю цінний життєвий досвід. Краще розумію, що відбувається в цьому світі. Звісно ж, я припускався багатьох помилок, ставив не на тих конячок, був часто більш довірливий, ніж мав би бути. Але якби цього усього не було, чи вірив би я  у те, що знаю про світ більше за вас? Гадаю, що ні. Навіщо тоді мені писати книжки? Мав би тоді їх читати. Навіщо вам читати мою книгу, якби ви гадали, що я не маю для вас нічого? Але ми з вами тут. І я, і ви. Тому я продовжу, і не ображайтеся, якщо відчуєте, що я трохи на вас тисну. Поділяти або ні — мої думки — це ваш вибір, ваша свобода, на яку я не зазіхаю. Але люди не читають книжок, щоб триматися своїх думок. Для цього вони використовують соціальні медіа. Люди читають книжки, щоб змінювати свої думки на більш корисні. Про "зміну думок" я дізнався від професора з M.I.T. — Патріка Вінстона (Patrick Winston). Бачив відео. На жаль, він помер у 2019 році. Видатна людина. Американський науковець, фахівець з інформатики. Вінстон був директором лабораторії штучного інтелекту Массачусетського технологічного інституту більшу частину терміну її існування, з 1972 до 1997. Його лекція «Як говорити» була традицією MIT понад 40 років. Він там вів відомий на весь світ авторський курс для аспірантів і професорів. Ті ж постійно щось пишуть і виступають. Ось вони зі всього світу їздили до нього навчатися, як це треба робити. Навіть президенти і прем’єр-міністри. Гадаю, вам ці знання теж можуть бути корисними для презентації ваших продуктів та ідей. То професор їм ось про що розповідав на лекції. Своїми словами я це інтерпретував з точки зору письменника.

Як змінювати думки


Ви пишете серйозну літературу. Не розважальну. Але поводитись так, ніби розважальну. Вам здалося, що якщо ви про щось дізналися, чого інші люди не знають, то маєте про це сповістити. Але люди не купують книжки, щоб невідомо про що з них дізнатися. Для цього існує Google. З чого ви взяли, що людям цікаві теми ваших дисертацій чи університетських досліджень? Немає такого. Але у людей є думки щодо різних питань. І вони схвально сприймуть те, що ви написали, лише якщо ви зміните їхні думки. У зворотному випадку вони будуть гадати, що даремно витратили чи то час, чи то гроші, а може, й те й те разом. Але щоб змінювати думки людей, одного бажання недостатньо. Ви маєте їх переконати у тому, що питання, про яке ви з ними говорите, для них важливе, а ще й у тому, що те, що ви пропонуєте, цінне для них. Тож якщо ви не займаєтеся важливими для людей питаннями і не маєте цінних для людей рішень, то я нічим вам не допоможу. Якщо ви займаєтеся питаннями, цінними тільки для вас, і знаходите рішення, які цінні тільки для вас, то байдуже, що ви будете писати у своїй книжці. Вона нікому не буде цікава, крім вас. Тому пишіть, що хочете, або взагалі нічого не пишіть.  

Коли я обертаюся в минуле і дивлюся на свої успіхи та невдачі, я бачу ось що. Мої успіхи — це ринкові можливості. Мої невдачі — це мої хибні думки, які завадили мені скористатися ринковими можливостями. Я був консультантом в сотнях бізнес-проєктів і бачив, на що хибні думки здатні. Мені ще пощастило, що зазвичай це були мої особисті думки. Знаєте таке собі «Горе від розуму».  У доінформаційні часи тим, хто не мав жодних думок, навіть було простіше вести бізнес. Вони робили те, що всі робили, і мали успіх. Зараз в інформаційному світі таких вже не залишилося. У кожного зараз повно різних думок. Здебільшого хибних та чужих. Існує три надійні джерела таких поганих думок. Маю вам повідомити, звідки взагалі беруться хибні думки. Існує три надійні джерела таких поганих думок.

Три надійні джерела хибних думок.

1. Невігластво.

Перше джерело — це невігластво. Тут навіть пояснення не потрібні. Голови невігласів не пусті. Вони до краю сповнені чужими думками. Саме тому до них буває так важко достучатися. Немає вільного місця. Хай би і так. Але проблема полягає у тому, що невігласи не мовчать.  Вони щедро діляться набутими хибними думками зі своїм оточенням. А іноді і зі всім світом по YouTube-каналах.  

2. Власний розум.

Друге джерело — власний розум, який намагається переносити життєвий досвід в бізнес-простір. Але життя і бізнес — це не одне й те саме. Наведу вам декілька прикладів корисної думки для повсяденного життя, яка швидко перетворюється на хибну в умовах бізнесу. Перший приклад хибного переносу думок зі життя в бізнес пов’язаний зі швидкістю ухвалення рішень. В житті добре не зволікати з цим, принаймні, якщо не йдеться про одруження. У бізнесі ризиків набагато більше, і вони, здебільшого, діють незворотно. Тому ніколи не поспішайте з рішеннями, якщо йдеться про інвестиції чи щось таке, що матиме незворотні наслідки. Другий приклад — менш формальні та більш довірливі взаємовідносини між друзями. Якщо ви стаєте бізнес-партнерами, щось купуєте або продаєте один одному, це стає хибною ідеєю. Вам потрібні такі ж чіткі умови контрактів, як і з чужинцями. Не йдеться про те, що довіра зникає. Йдеться про те, що бізнес — це не особисті стосунки. Купа людей погоріла на цьому. Я проілюструю вам цю проблему зміною відносин між братами та сестрами, коли йдеться про спадщину. Ті, хто має ще живих батьків або не має братів чи сестер, поговоріть із знайомими. З тими, які пройшли через розподіл спадщини, або прочитайте «Короля Ліра» Шекспіра. Або не витрачайте зайвий час і згадайте будь-яке кіно, в якому ви бачили розподіл майна за заповітом.  

3. Продавці думок.

Третє джерело  — постачальники думок на інформаційний ринок. Купа людей заробляє на поширенні саме хибних думок. Через те, що більшість слушних думок давно вже продана і перепродана. Через те, що нові корисні думки мають зависоку собівартість. Продавці думок намагаються якось диверсифікуватися і підвищити свою маржинальність. Тож вони обгортають у гарні фантики думки, контроверсійні щодо загальновідомих, або пакують перше, що їм спадає на думку. 

Не хочу далі продовжувати, щоб не перенести всю свою книжку у вступний розділ. Моя книга сповнена спростувань хибних думок. Інформаційна економіка має всі ознаки бурхливого зростання, тому кількість хибних думок постійно зростає. Тож для моєї книги зараз багато роботи. Це не просте завдання. Ось що я вам скажу. Найважче змінювати особисті хибні думки людей. Вони до останнього з ними носяться. Моя бабуся сказала б: «Як з писаною торбою». Ох, уж ці розумні підприємці. Важкі, але дуже дорогі моєму серцю, бо саме на них і тримається цей світ. Але нічого тут не вдієш. Вони теж під моїм прицілом. 


 Сподіваюсь, я переконав вас у важливості питання хибних думок.


Сподіваюсь, я переконав вас у важливості питання хибних думок для успіху вашого бізнесу. Але однієї критики хибних думок недостатньо, щоб прокласти правильний курс. Саме тому в книзі не тільки викладені корисні для підприємця думки, а й наводяться докази того, що вони насправді слушні. Тут не тільки мої думки. Моїх було б замало для вашого успіху на ринку. Тому я пропоную ще й думки, які прийшли в різні світли голови та мають підтвердження своєї користі для мене. Скажімо так, я їх поділяю, тому і розповсюджую. Я хочу, щоб ви змінили свої хибні думки на них, а ще переконалися, що деякі з ваших думок вам на користь.


Пропоную цінне рішення — книгу, яка допомагає не збитися з курсу.


Книга написана спеціально для  B2B-підприємців. Щоб допомогти цим великим хлопцям швидше все зрозуміти, у ній використовується морська метафора для опису бізнесу. Як і в реальному житті, ви не можете змінити вітер на ринку, але можете налаштувати свої вітрила. Незалежно від того, чи починаєте ви новий бізнес, масштабуєте існуючий або виходите на світовий ринок, ви вирушаєте в нову подорож. Це ризикована подорож. Застрягнути на мілині — це не найгірше, що може трапитися з вами в океані конкуренції. Ви можете втратити все. Книга надає власникам бізнесу поради щодо вирішення маркетингових проблем і виходу на ринок. Дотримуючись порад щодо розробки продукту, брендингу та просування, ви зможете підготуватися до своєї подорожі й не збитися з курсу. Ви зможете уникнути багатьох підводних каменів і досягти своїх цілей. Книга освітить ваш шлях знаннями та підтримкою, коли вам це знадобиться.

Практичний посібник з ведення бізнесу

Ви можете побачити багато книг про бізнес, але вони написані не для того, щоб ви могли працювати з ними як з практичним посібником. Вони написані, щоб продати їх вам. Автори також хочуть займатися бізнесом, як і їхні читачі. Це має сенс. Навряд чи людина, яка не може зробити власний бізнес успішним, навчить вас чогось. Тож у чому тут проблема? Проблема в тому, що ви насправді не цікавитеся практичним посібником з бізнесу, і вони це добре знають. Зазвичай вас цікавить якась конкретна болюча проблема, яку ви самі не змогли вирішити. Автори ретельно вивчають, що саме вас турбує, і всі пишуть про одну й ту саму тему.
І взагалі, їм не потрібно було нічого вивчати: вас усіх цікавлять три теми: 1) персонал, 2) продажі, 3) гроші. Продажі – це завжди топова тема. Але…  Кожна важлива тема є лише частиною цілого – вона не охоплює всіх аспектів бізнесу. Проблема в тому, що бізнес — це складна річ. Це система, яка міцна лише настільки, наскільки міцний її найслабший елемент. Тож можу заздалегідь зауважити, що вашим слабким елементом буде не той, що вас так цікавить і про який ви купуєте книги, а той, який вас зовсім не цікавить. Той, який ви максимально ігнорували або, в кращому випадку, довірили комусь і ретельно не контролюєте.
Отже, виходить, що якщо я хочу зробити справжній практичний посібник з ведення бізнесу, мені потрібно охопити майже усі аспекти. Це не так складно зробити. Майже все про бізнес вже відомо людству. Але як продати людям те, що їх не цікавить?


Як продати людям те, що їх не цікавить?


Я багато думав про те, як я міг би продати вам вичерпний посібник з ведення бізнесу, враховуючи, що нормальні люди не читають посібники ні для чого, крім сексу. Не купують їх, а в більшості випадків отримують у коробці разом з продуктом.
Я згадав, що мені найбільше не сподобалося в усіх цих посібниках для користувача. Я ненавидів те, що вони універсальні. На відчіпись. Вони мультимовні та одночасно охоплюють кілька різних моделей, які мають багато відмінностей. Отже, у випадку з бізнесом це виглядатиме як маркетинговий посібник для банку, кав'ярні та салону краси в одній книзі. Це не жарт — кого зараз зацікавить посібник з якогось абстрактного бізнесу? Кожен хоче одразу щось дізнатися про свій бізнес.
З двох бізнес-книг на полицях люди завжди оберуть тоненьку про свій бізнес, а не великий том про абстрактне. Це буде їхньою великою помилкою. Їхня підсвідомість підказує їм, що якщо обидві ці книги лежать на полиці, то вони того варті. Вони сприймаються як такі, що мають однакову якість. Тоді навіщо читати купу непотрібних речей про те, чого може не бути у вашому бізнесі? Краще одразу коротко прочитати про своє. Люди так і роблять. Але проблема в тому, що книга про абстрактний бізнес — це математика. Саме вона розвиває ваше бізнес-мислення. Його розвиває не конкретика. Тоненька книга про ваш бізнес, фактично, є історією чужого бізнесу, а не вашого. Вона лише загальмує ваше мислення. Таке завжди трапляється, коли ти сам щось пишеш потроху, наприклад, якийсь лист із пропозицією. Воно якось просувається вперед, поки ти не вставиш у текст гарний фрагмент, написаний кимось. І все одразу зупиняється. Фішка в тому, що людина не може одночасно формувати власні думки та вивчати чужі на ту саму тему. Тому я впевнений, що варто почати з абстрактної книги про бізнес і тільки потім, коли ваше бізнес-мислення сформується, можна прочитати книгу про бізнес, подібний до вашого, яку вам хтось пропонує. Ви зможете взяти з неї все цінне, а не намагатися копіювати те, що у вас не спрацює. Я написав саме таку велику книгу про абстрактний бізнес і пропоную вам почати з неї. Але я не хотів, щоб це була повна абстракція, яку було б важко осягнути непідготовленому мозку. Я не мав наміру зводити все до формул. Тому я знайшов для вас метафору, щоби ви не заплуталися. Щось, що вам давно добре відоме. Знаєте, як, наприклад, не підсумовувати числа, а спочатку яблука. Пам'ятайте, як це було у школі. Я знайшов для абстрактного бізнесу морську метафору, про яку пізніше розповім.

Ви пройдете системне навчання

Люди, які починають бізнес без навчання, все одно проходять процес навчання на власній практиці і за свої ж чималі гроші.
Повстає питання — чи варто таке робити? Чи воліли б ви взяти навчених співробітників чи тих, хто під час роботи навчається? Звісно, за ваш рахунок. Я раджу від початку справи наймати навчених. Можливо, колись ваша величезна та заможна компанія перетвориться на середовище, яке навчає персонал усередині. Але на початку такого точно не станеться. 
Коли ви прочитаєте цю книгу, а саме всі її частини, ви пройдете системне навчання. Системне — тут не красномовне слово. Це означає, що ви будете знати, як виходити і діяти на ринку. Ви зрозумієте не те, як працює якийсь окремий елемент бізнесу, чи навіть декілька елементів, чи навіть всі елементи. Ви хоча б і на первинному рівні дізнаєтеся, як працює саме бізнес-система. Як відомо, система завжди більша за суму всіх її елементів. Саме поєднання в цій книзі елементів бізнесу в екосистему має перевагу навіть порівняно з більшою кількістю розрізнених знань.


Поєднання елементів бізнесу в екосистему має перевагу порівняно з більшою кількістю розрізнених знань.


Ви отримаєте головне — цілісність, яку поки що жодна з відомих мені книжок, представлених на Amazon, не пропонує. Звісно, все може змінитися з часом, але поки що виглядає так, що цілісну, наочну та зрозумілу екосистему бізнесу запропонував лише я. Опановавши її, ви зрозумієте, на яких засадах маєте  будувати свій бізнес і зможете краще його контролювати. Філософський підхід, який я вам тут запропонував, навчить вас самостійно вирішувати складні питання та уникати хибних думок. Саме хибні думки, які заволодівають головою людини, яка має реальну владу на підприємстві, є найруйнівнішим чинником для бізнесу. Жодний уряд та жодний конкурент не здатні завдати вашому бізнесу більшої шкоди, ніж хибні ідеї власника, бо насправді лише він має над  бізнесом  повну владу, яку навіть ринок не має. Ринок володіє лише попитом і пропозицією, натомість власник бізнесу володіє всім, включно з думками деяких своїх підлеглих. Використовуючи морську парадигму, я називаю саме хибні ідеї втратою курсу. Тому я й назвав свою книгу "Навігатор…". Вона, як я обіцяю на обкладинці, допоможе вам не збитися з курсу. Це насправді не маркетинговий слоган — це моя відверта обіцянка.

Структура книги — це ієрархія комп’ютерних папок

Я коротко опишу структуру книги, щоб читач розумів, про що йтиметься в різних частинах, розділах і главах. Та розповім про те, як вони між собою пов'язані. Структура книги — це ієрархія комп’ютерних папок. Я хочу, щоб ви запам’ятали цю концепцію, бо я ще неодноразово буду посилатися на неї у книзі та раджу вам взяти її  на озброєння. Мені колись про неї розповів мій підлеглий. Програміст. Дуже талановитий хлопець. Я тоді робив презентацію для партнерів про продукт, який ми щойно розробили. Я запитав його, чи я не пропустив щось важливе в плані розробки. Він сказав, що жодна людина у світі цього не знає, але мені потрібно змінити назви деяких пунктів і значно скоротити їхню кількість. Я спитав його, як це можливо скоротити кількість пунктів і не проґавити нічого. Він спитав мене, чому я хочу нічого не пропустити. Я сказав, що коли виявиться, що чогось немає у плані, але це треба буде зробити, у мене не буде іншого способу це профінансувати, ніж за свій рахунок. Якщо знадобиться більше грошей на те, що є в плані, це я зможу вирішити, але якщо виявиться, що я не знав, що взагалі треба робити, і при цьому не сталося ніяких нових обставин чи форс-мажорів, мені запропонують самому десь знайти гроші. Або мені дадуть ці гроші в обмін на мої акції. Світ бізнесу досить жорсткий. На це мій підлеглий сказав, що так і думав, коли запропонував мені скоротити кількість пунктів, а деякі пункти узагальнити. Він навів такий приклад. На комп’ютері дуже багато різних файлів, але якщо відкрити файловий менеджер, то в кореневому каталозі вони усі будуть.

Тоді це був диск із позначкою «С». Вони всі там. Вам не потрібно в плані мати один пункт, бо це не буде планом. Але відносьтеся до своїх пунктів як до папок операційної системи комп’ютера і називайте їх так, щоб було зрозуміло, що всередині є щось. Коли пізніше ви дізнаєтеся, що там потрібно мати більше пунктів, ніж ви до цього вважали, ви можете додати їх туди, ніби вони там завжди були. Ніхто не звинуватить вас у тому, що ви не знали про те, що й не могли знати, бо ви показали лише папку. Не тому, що мене зараз важко впіймати, а тому, що не треба заглиблюватися туди, де все одно ще не видно остаточної картини. Краще, щоб папка, перш за все тобі самому, нагадувала, що ти все ще дієш у невизначеному середовищі і мусиш шукати всі файли далі та складати їх у чернетку.


Спочатку мені хотілося, щоб мій webbook був дуже схожий на звичайну книгу.


Спочатку мені хотілося, щоб мій webbook був дуже схожий на звичайну книгу. Але пізніше я зрозумів, що більшість книжок традиційно має неглибоку структуру. Романи взагалі мають два рівні. Частини і глави. Взагалі, це навіть не два, а один інформаційний рівень. В романах йдеться про життя, тому цього достатньо. Але якщо ти намагаєшся розповісти не історію кохання, а охопити таке складне явище, як вихід на ринок, тобі знадобляться десь п’ять, а може, й всі сім рівнів. Ось вам приклад однієї гілки. Вихід на ринок / Планування / Маркетинг-мікс / Промо / Брендінг / Айдентика / Лого / Тестування лого. Якщо ви хочете дістатися до теми тестування логотипу, вам потрібно зануритися аж на 7 рівнів. Тож я зрадів, що почав саме з формату webbook. Я збагнув, що з одного боку можу одразу охопити всі питання щодо виходу на ринок, тоді як з іншого можу заглиблюватися в них крок за кроком

— Криниця знань

Я у своїй дослідницькій діяльності користувався трьохрівневою системою, яку назвав  "Криниця знань". Коли ви не випадково щось шукаєте, а постійно досліджуєте будь-що, перш за все ви починаєте думати про ефективність. Якщо у вас бізнес-проєкт, вам потрібна якісна інформація, яку у вільному доступі ви не знайдете. Може статися так, що бюджет витратили, а те, що було потрібно, так і не знайшли. Щоб уникати подібного, я розробив для себе систему трьох кіл.

(I) - Спочатку знайдіть безкоштовну інформацію. (II) - Далі можете придбати інформацію, яку до цього досвідчені люди зібрали і проаналізували . (III) - І лише потім, коли коло питань значно звузиться, можете напряму звернутися до предмета своїх бажань. Можете побачити на зображенні, що на кожному етапі ви заглиблюєтеся в тему. Але якщо на якомусь етапі ви зрозуміли, що рухаєтеся не у тому напрямку, ви можете змінити коло пошуку. Ви не можете собі дозволити одразу кудись заглиблюватися, не розуміючи, чи є там щось, що вам потрібно… Моя "Криниця знань" дуже допомагає в дослідженнях. У тексті буду неодноразово до неї звертатися. Я одразу зрозумів, що за таким принципом я можу зробити свою книгу.

— Книга має три рівні деталізації

Мені здалася дуже слушною ідея книги, у яку можна покроково заглиблюватися. Здається, жодна звичайна книга не здатна на таке. Навіть у форматі e-book. У той час як web-book на це здатен. Можна поділити книгу на кілька рівнів і призначити кожному рівню різні права доступу. Що я й зробив. Я вирішив видати публічну версію книги, доступну без реєстрації на сайті. Можна без перешкод прочитати перший рівень книги. Тоді як реєстрація надасть доступ до розділів і глав глибших рівнів. Більше інформації про неї на сторінці цього розділу "ДОСТУП ТА ЦІНИ". Ззовні це виглядатиме як мапи з різною деталізацією. Книга має три рівні деталізації.


Перший рівень

Гостьовий. Він філософський. Показує, що потрібно зробити та чому.

Другий рівень

Для зареєстрованих читачів. Показує не тільки що потрібно зробити та чому, а й як це зробити.

Третій рівень

Для навчальних програм. Практичний. Показує не тільки те, що потрібно зробити та як це зробити, а й додає інструменти, за допомогою яких ви можете зробити потрібне.

На кожному рівні книги публікується більше матеріалу. Це умовно показано на трьох зображеннях. Коли я був військовим, я бачив секретні карти, які значно відрізнялися від атласу автомобільних доріг. Гадаю, ви зрозуміли, про що саме йдеться. Атлас дозволяє дістатися пункту призначення. Карти рівня атласу зараз використовуються в навігаційних пристроях. Тоді як секретні військові карти дозволяють проводити складні й ризиковані операції. Завжди можна обрати мапу, яка стане вам у пригоді для того, що ви збираєтеся робити. Ви можете одразу почати читати книгу без реєстрації. Сподіваюся, що навіть у скороченому вигляді вона стане вам у пригоді. Пізніше зможете прийняти рішення, чи варто вам заглиблюватися у неї. Це може бути доречним під час планування нового бізнесу, масштабування вже існуючого або виходу на іноземні ринки.

Книга ілюстрована

Я написав не просту книгу, а ілюстровану. Вона налічує понад тисячу зображень, які я створив для вас. Зображення є невід'ємною складовою книги. Вони не тільки ілюструють і пояснюють те, що я пишу, а й допомагають читачу швидше це зрозуміти та краще запам'ятати. Книга не є коміксом у прямому сенсі цього слова, але вже й не звичайною текстовою книгою із зображеннями там, де це необхідно. Вона стоїть десь посередині. Більше схожа на книги з малюнками, які ми читали у дитинстві. Кожна частина книги, кожний її розділ і кожна глава починаються із зображення. Ці зображення розкривають тему, створюють контекст і навіть переміщують читача у просторі. І хоча мої читачі вже дорослі люди, вони перевантажені роботою і постійно відволікаються на важливі справи. Я хотів, щоб вони могли легко орієнтуватися і швидко повертатися до читання. Могли вже після прочитання книги легко знаходити потрібний їм матеріал. Мені навіть важко підрахувати, що у мене зайняло більше часу: написання тексту чи створення ілюстрацій, і що з них передувало. Можу лише зазначити, що одне допомагало створювати і надихало на друге. Я позначив книгу на обкладинці як "Ілюстрована веб-книга".

Подяки

Хочу висловити вдячність людям, без яких ця книга не була б написана. Володимиру Шуміліну, з яким мене зв’язують давні ділові та особисті стосунки. Він бізнесмен. Лідерство зашито в нього у ДНК, і він живе для того, щоб працювати, а не навпаки. Завдяки тому, що він залучав мене до багатьох міжнародних проєктів, я набув значного досвіду, яким ділюся з вами у книзі. Він був першим читачем моєї книги, і завдяки його порадам вона була істотно покращена. Владу Зваричу, безмежно талановитій людині, здатній створювати дивні проєкти буквально з повітря. Він допомагав мені у роботі з моїми клієнтами й навчив мене багато чому. Андрію Розумовичу, який створив великий бізнес там, де немає великих можливостей. Він взірець для українського підприємництва. Його підходи до справ і відносин з партнерами я пропагую в книзі. Підприємцям, яких я консультував і з якими обговорював багато аспектів їхнього бізнесу, але яких я не можу тут перелічити, бо їх близько сотні. Павлу ***, філологу за фахом, який допоміг мені з організацією творчого процесу, редагуванням і фіналізацією тексту. Моїй доньці Айї, яка зараз далеко від мене. Багато років тому вона подарувала мені модель вітрильника, яка надихнула мене використати морську метафору в цій книзі. Особиста подяка моїй дружині Ганні, яка допомогла зі збором інформації та інтерв'ю, була співавтором кількох глав і, власне, профінансувала видання цієї книги. Вона вірила в мене, і це надихало.

Тут у передмові повідомлю вам, які відгуки на мою книгу ви маєте шукати, щоб ухвалити рішення прочитати її. Це щось на кшталт такого : «Ця книга врятувала мої гроші, змінивши мої думки … ». Або такого: «Ця книга підтвердила мої думки — починаю діяти … » Сподіваюсь, що хтось із дуже зайнятих своєю справою підприємців все ж напише щось подібне . Це б довело, що я впорався зі своїм завданням.