Оберіть свою мову

Про «Вхід на ринок» у важкі часи

Про «Вхід на ринок» або «Вихід на ринок», як звикли казати в Україні, вже написано чимало книжок. Англійською — це Go-To-Market (GTM). Більшість цих книжок — це швидкі рецепти. Все зводиться до «Дізнайтеся, хто ваша цільова аудиторія», «Створіть для неї привабливий меседж» та «Знайдіть вдалий час для запуску». І головне, не забудьте створити «План виходу на ринок». Це мені якось нагадує пораду: «Хочеш бути щасливим — будь їм». Чому б не зробити все це й не «вийти на ринок»? Але проблема ж не в тому, щоб вийти. Проблема в тому, щоб вижити там, куди ти пішов, і заробляти достатньо грошей, щоб сплачувати рахунки. А ось з цим постійно виникають проблеми. Більшість тих, хто здійснив вихід на ринок, не здатна протриматися більше п’яти років. Краще декому було б взагалі туди не ходити. Коли дивишся поради в книжках 2003-го або 2006-го року, вони говорять про Інтернет як про суперможливість виходу на ринок. Зараз, можливо, вони щось казатимуть про ШІ, який може допомогти. Але знаєте, що я помітив. Зараз поменшало зайвих спрощень на тему виходу на ринок. Книжки з часом, навпаки, погладкішали. З часом підхід до питання виходу на ринок стає більш серйозним в книжках. І я вирішив не триматися осторонь. Написати вичерпну версію підручника з «Виходу на ринок», яка  охоплює всі аспекти цього процесу. Починаючи з теорії і закінчуючи стратегічними питаннями.  


Вичерпна версія підручника з «Виходу на ринок», яка  охоплює всі аспекти цього процесу.


Як на мене, проблема з GTM полягає в тому, що це завжди компроміс між тим, що потрібно, і  обмеженими ресурсами. Ви не можете зробити все ідеально, навіть якщо дізнаєтеся з якоїсь книжки, як все має бути. Ніщо не може бути доведено до досконалості. Ціна досконалості – економічна недоцільність. Доводиться обирати, і цей вибір може вам не сподобатися. Швидше за все, це не те, на що ви розраховували, плануючи народження свого бізнес-первістка. Дуже часто помилка відбувається через те, що люди приділяють найбільшу увагу тому, що їм більше подобається або тому, що їм добре знайоме. Тоді як увага потрібна усьому. Не багатьом вдається створити ефективну конфігурацію GTM. Велика кількість “ідеальних” продуктів так і не дійшла до споживача, тому що завдання бізнесу не в тому, щоб створювати ідеальні продукти, а в тому, щоб виводити недосконалі продукти на ринок, а потім вдосконалювати їх. Тож я хочу допомогти вам зробити правильний вибір пріоритетів, ґрунтуючись на галузевих практиках, поточній ситуації та моєму багаторічному досвіді. Чому ви маєте читати книжки, якщо можна знайти відповіді в Вікіпедії або запитати ШІ? Тому що спочатку знання з’являються в книжках і лише потім потрапляють в Вікіпедію чи в нейронну мережу ШІ. Мені дуже подобається Вікіпедія. Інколи на питання про мою освіту кажу, що я випускник Вікіпедії. Я дійсно вважаю, що це найбезпечніше джерело знань, яке ви можете знайти сьогодні у відкритому доступі. Іноді мене запитують: «Чим ваша книга краща за Вікіпедію? Там багато всього про бізнес, зокрема про «Вихід на ринок». Ви постійно на неї посилаєтеся. Можливо, тому що ви просто все зібрали докупи? Але тепер ШІ швидко збирає все докупи за лічені хвилини. У ньому є відповіді на всі питання, які ви піднімаєте у своїй книзі». На це я відповідаю, що ми відрізняємося тим, що ні Вікіпедія, ні ШІ не мають оригінальних думок. Лише загальновідомі. Натомість у мене вони є.


Ви маєте бути попереду, якщо сподіваєтеся випередити конкурентів.


Ви маєте бути попереду, якщо сподіваєтеся випередити конкурентів. Всі ваші конкуренти знають те, що знає ШІ, але ви знатимете більше за них. Тож завдяки мені ви отримаєте конкурентну перевагу хоча б на деякий час. Цього може бути цілком достатньо, щоб перемогти їх. Звичайно, я хотів би, щоб з часом у Вікіпедії цитували мою книгу. ШІ зазирнув би у неї. Тоді я сподіваюся, що в мене з’являться нові корисні думки, і я оновлю цю книгу або опублікую нову. Те, що я щойно сказав, – це головна причина, чому книги все ще існують, незважаючи на Вікіпедію та ШІ. Вони є носіями нових ідей. Тож використовуйте їх. Читайте книги до смерті, і ви завжди будете попереду. Я гадаю, що розумні та досвідчені люди завжди дадуть собі раду з новими ідеями. Але тримайтеся подалі від ідей, які вам пропонують без жодних пояснень. У мене завжди є такі пояснення до моїх ідей, тому використовуйте їх, якщо ви з ними згодні, або тримайтеся подалі, якщо не згодні. Я завжди буду радий надати додаткові пояснення, якщо зможу, тож запитуйте. Якщо у вас є власні ідеї — напишіть книгу, звичайно, якщо хочете ними поділитися. Ви можете надіслати мені свої ідеї. Я обіцяю їх не красти і, можливо, я прокоментую ті, що мене зацікавлять, але не ображайтеся, якщо я вам не відповім. І не засмучуйтеся. Вважайте, що у мене просто не було часу, і продовжуйте думати над питаннями, важливими для вас.


Ті, хто обіцяє швидке лікування бізнесу, не знаючи нічого про нього , — обманюють вас або себе.


Ті, хто обіцяє швидке лікування бізнесу, не знаючи нічого про нього , — обманюють вас або себе. Спочатку аналізи, потім діагноз і лише після цього — лікування. Хоча не всі хвороби піддаються лікуванню. Багато хто з реального життя це добре знає, але все одно їм здається, що бізнес не може хворіти на невиліковну хворобу або навіть померти природною смертю. На превеликий жаль, як це іноді буває з дітьми, бізнес при народженні може виявитися важкохворим або невиліковним. На щастя, дитячу смертність людству вдалося радикально знизити за останні сто років. Але у випадку з бізнесом ситуація рухається у зворотному напрямку. Відсоток підприємств, що не дожили п'яти років, неухильно зростає. Очевидно, це пов'язано з тенденцією будь-якого ринку до насичення та меншими можливостями для індивідуального підприємництва. Бізнес-смерть знищує багатство, чиїсь надії на майбутнє, сім'ї, а іноді навіть позбавляє людей життя. Можливо, не варто намагатися звести смертність новонароджених бізнесів до нуля. Це все одно, що виступати за те, щоб всі написані книги були видані. Якість життя в світі, в якому ми живемо, через повне бізнес-виживання навіть може погіршитися. Бізнес-перенаселеність не принесе економічного зростання, а лише збільшить пропозицію на ринку, загострить конкуренцію, обвалить ціни і врешті-решт наблизить чергову кризу. Але не дозволити померти бізнесу тих, хто дійсно прагне змінити життя багатьох людей на краще, а не лише намагається менше працювати та більше заробляти, мені хотілося б. Допомогти бізнесу, орієнтованому на продукт, а не лише на зростання продажів, пройти дорослішання і зміцнитися, мені здається, справою гідною, тому саме цим я й займаюся.


Місце задоволення потреб перетворюється на місце продажу непотрібного.


Мені прикро говорити тим з вас, хто бажає виводити на ринок щось нове, про токсичність ринку в цей час. Все більше цей перенасичений ринок перетворюється з місця задоволення потреб на місце продажу непотрібного. Він зараз настільки насичений пропозицією, що починає штучно генерувати попит, щоб дійти до балансу. Так би я це назвав. Здається, мільярди доларів зараз витрачаються на те, щоб переконати людей у тому, що їм ще чогось не вистачає і треба терміново це придбати. Я вже досить довго споживаю різні товари, щоб помітити, як вони навмисно погіршуються з миттям, щоб скорочувався строк їхньої служби . Коли я віддаю на профілактичну змазку свій механічний годинник Omega, який я придбав тридцять років тому,  майстри кажуть мені, що зараз цю саму модель вже не впізнати зсередини. Вона виглядає так само зовні, але не всередині корпусу. Swatch — новий власник бренду Omega — все значно спростив. Тож сучасний Omega SeaMaster пожиттєво своїм власникам вже не служитиме.


Строк служби скорочується попри рекламу про те, що продукт стає надійнішим.


Моя перша пральна машина, перший холодильник чи навіть перша сковорода з антипригарним покриттям слугували довше, ніж їхні нащадки. Кожного разу строк служби зменшувався попри рекламні повідомлення про те, що продукт стає ще надійнішим. Корпорацію Apple одного разу підловили на тому, що вона навмисно гальмувала програмне забезпечення на старих моделях iPhone. Колись я був впевнений на сто відсотків, що безкоштовний сир буває тільки в мишоловці. Зараз я вже так не думаю. Зараз багато з того, що продається за гроші, більше схоже на мишоловку. Більше ніж те, за що платити не потрібно. Мені важко собі уявити, що ті, хто погіршують наше з вами життя заради збільшення прибутків, мріяли про це з дитинства. Вони скоріше настільки загралися в гру "догоди акціонеру", що вже не усвідомлюють, що коять. До речі, і їхні акціонери теж навряд чи усвідомлюють, на яке  *** будуть їхні діти та онуки витрачати зароблені ними гроші. Виходячи на ринок, вам доведеться обирати.


Вдосконалюй продукти та ризикуй або псуй і гарантовано заробляй.


Створювати інноваційні продукти, покращувати вже існуючі продукти та ризикувати або псувати їх і гарантовано заробляти. Я зовсім не відношу себе до антикапіталістів, але я дійсно писав цю книгу, вважаючи, що правда важливіша за гроші. Ніцше, цей філософ-негідник, який закінчив своє життя самогубством, перебуваючи в психічному розладі, прямо так і заявив. Той, хто обирає правду замість грошей, — раб, а той, хто обирає гроші, — господар. Я не поділяю такої думки. Гадаю, що все якраз навпаки. Незгодним можу навіть повернути їхні гроші, якщо вони помилково заплатили за цю книгу. Пропоную цю книгу для тих, хто між правдою і грішми обирає правду. Вступна частина закінчена. Повний вперед!